Видатний український геолог i академік Тутковський П.А. писав “Ці гори один із найкрасивіших й найчарівніших витворів природи, i нічого подібного ви не знайдете ніде в Європі, навіть, можливо, у всьому свiтi”. І це правда, бо крім неповторної природи з її унікальним геологічним минулим курорт Сатанів багатий рiзноманiтними історичними та культурними пам’ятниками, котрі є своєрідними духовними святинями нашого краю.

Під час досліджень археологів на середньому Збручі в лісовому масиві Медоборів виявлено найпереконливіші дані про існування поганських святилищ ХІ-ХІІІ ст..Тут на горбисті місцевості, що простяглася вздовж Збруча на 10 км., одночасно функціонували три різнотипні городища-святилища: Звенигород з 4-ма капищами та поселеннями землеробів та ремісників; Богіт- з одним капищем та поселенням жерців; Говда – з одним капищем, до якого примикає поселення жителів язичницького культу. Всі ці прадавні городища-святилища з оточуючими їх поселеннями становлять єдиний археологічний комплекс- Збруцький культовий центр.

Щоб здійснити подорож до таких святинь достатньо приїхати на лікувально-оздоровчий відпочинок у санаторно-лікувальний комплекс «Перлина Поділля», адже від нього прокладена екологічна стежка на гору Богiт, саме тут находилось величезне язичницьке святилище-городище. Всі споруди святилища були зроблені з каменю, чим і пояснюється чудова збереженість городища. Воно мало підовальну форму і захищалося двома кільцевими та двома поперечними валами. Сакральні споруди-капище та жертовник-знаходились на найвищій та недоступній місцині за двома поперечними валами.

Городище попервах було споруджено у ранньозалізний час. У X ст. головні вали та один з поперечних були поновлені та підписані. Жертовник мав вигляд невисокого кургану, складеного з великих кам’яних брил та дрібніших каменів, з квадратним отвором посередині. Серед жертвоприношень були кістки та зуби свійських тварин, фрагменти ліпленої (миски, сковороди) та кружальної кераміки Х-ХІ ст. та ХІІ-ХІІІ ст. кілька фрагментів скляних ошлакованих браслетів, прясло та фрагмент точильного бруска, а також вугілля. Стратиграфічно виділяються пожертви Х-ХІ ст. та ХІІ-ХІІІ ст..Різночасові пожертви відділялися один від одного плоскими кам’яними плиточками.

Особливо цікавим виявилося капище, центральна частина якого була піднята над поверхнею землі на 40 см. і мала майже посередині чотирикутну в плані яму (50х50 см.) Городище-святилище мало п’ять селищ-супутників, синхронних йому, три з яких виявлені з обох сторін гори Богіт, а два-трохи далі від городища.

В центрі святилища стояв найшанованiший у Київськiй Русі Збруцький ідол. Цей витвір мистецтва є унікальним за технікою виготовлення та сюжетним зображенням, та сьогодні є пам’яткою культури світового рівня. Збруцький ідол це образ всеохоплюючого і все проникаючого бога, в якому злиті чотири обличчя, чотири пори року і доби, чотири вікових періоди людини і чотири сторони світу. Ідол об’єднує в собі чоловічу і жіночу іпостасі і має владу у трьох світах. Це був вираз не поклонінню багатьом богам, а навпаки поклоніння багатоликому єдиному Богу.

Навколо п’єдесталу з чотириликим Збруцьким iдолом, можна побачити вiсiм жертовних ям і залишки напівземлянок та довгого наземного житла. Тут відбувалися релiгiйнi обряди, у тому числі жертвопринесення. Рештки жертвоприношень свідчать про те, що у XI-XIII ст. тут існувало двовірство, де поряд з християнськими храмами продовжували функціонувати язичницькі святилища.

Саме на території санаторію «Перлина Поділля» розміщений храм прадавнього язичництва під відкритим небом, в центрі якого знаходиться Збруцький ідол та вісім жертовних ям.

Варто вiдвiдати ще одне прадавнє городище — святилище Звенигород, яке було головним на Збручі, виділялося своїми великими розмірами, складною структурою i багатими жертвопринесеннями, а такж мало цілу систему культових валів та ровів. Для його влаштування були використані культові кам’янi вали скіфського часу. Їх, до речi, можна побачити i досi.

Неподалік знаходиться загадкова споруда “дольмен” — велична брама, складена з кам’яних брил, що ймовірно, мала астрономічне призначення, яка є своєрідним “українським Стоунхенджем”. За іншою версією, “дольмен” уособлював мiстичнi ворота між двома світами. Оглянувши цю загадкову споруду варто зазирнути i у “сухий колодязь” — глибоку кам’яну яму, який вважався найкоротшим шляхом жертви до богів.

Важлива роль у складі святилища Звенигород належала джерелам води в пiднiжжi гори, що збереглися до сьогодні як джерела “народної медицини”. З одного дзюркотить цілюща вода “від очей” (джерело бажань). Тут є ще два джерела — “вiд нервів” та “вiд серця”. Саме такi властивості приписують трьом найбільшим джерелам тутешні люди i не дарма. Адже ці джерела розмiщенi в урочищах біля знаменитої Звенигори й того місця, в яке постійно влучають блискавки. Тому нашi пращури лікувалися попелом або обвугленою деревиною з ударених блискавкою дерев, а пробиті блискавкою камiнцi використовували для освячення води й при лiкуваннi різних хвороб.

Сьогодні гора Богiт, на якій стояв Збруцький ідол, як i гора Звенигород є найбільшими з відомих в Українi та свiтi духовних центрів язичників. До XVII століття наші діди славили Богів у цьому священному місці. Тепер у переддень свята Святовита на гору Богіт з’їжджаються Рідновіри з усієї України. Запаливши дев’ять священних багать перед заходом Сонця, вони всю ніч здійснюють свій таємничий обряд посвяти у Волхви.

Саме тут, де особлива енергетика, найкраще здійснювати сеанс медитації, яким
досконало володіли наші предки. Тому, невипадково, на найбільше своє свято Свiтовита сюди пiднiмаються сучасні язичники з усієї України, а також зi Скандинавiї, Канади, Америки та з інших країн світу. Вражені дивовижною красою тутешньої природи, всі вони запевняють: такого як у Подільських Товтрах, не побачиш ніде у свiтi.

Приїхавши у санаторій “Перлина Поділля”, Ви дістанете змогу пересвідчитися у чарівності Товтрів, які щедро дарують свої історичні та природні багатства людям, пройшовши запропонованими екскурсійними маршрутами.